І. Пройди усі шляхи, що має їх життя. (І.Качуровський.) Життя – не скінчена дорога, що кличе вдалину тебе. (Г.Коваль.) Така вже надходить пора, що вистигла журавлина. (М.Доленго.) Згадався той бентежний стан душі, коли жура приходить раптом в гості. (В.Бубир.) Є десь вікно, де мотиви Сенсанса тихо звучать в тихім сяєві свіч. (Н.Диб’як.)
ІІ. Гори мріють про небо, якого сягти не дано. Люди мріють про гори, яких не здолати людині. (Г.Коваль.) В повітрі плавають маленькі НЛО, що відірвалися від матері-кульбаби. (Н.Кошара.) Наступила та незручна тиша, коли один мовчить, а другий не говорить. (М.Стельмах.) Ніч – мов з комина відьма, яка обібралась у сажу. (Є.Гуцало.)