Простим є речення:
А Сонце блищить, а мороз тріщить.
Б Острів Хортиця – найбільший і найвеличніший з усіх островів на Дніпрі.
В Степ особливо чарівний тоді, коли жита половіють.
Г Прилинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав.
Складним є речення:
А Де-не-де над цими безмежними просторами промайне гострокрила чайка.
Б На землю глянули тихі зорі.
В Над містечком стояла тиха місячна ніч.
Г Степ особливо чарівний тієї пори, коли жита половіють.

Розповідним є речення:
А Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, в праці мирній.
Б Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською?
В Суха морська трава шелестить під ногами.
Г Берімося краще до роботи, змагаймось за нове життя.

Питальним є речення:
А Не май сто кіп у полі, а май друзів доволі.
Б Лихий гість і господаря з хати вижене.
В Куди ж поділися святині українського народу?
Г З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш.

Спонукальним є речення:
А Лунає над степом, вище орлиного льоту лунає пісня.
Б Вірний приятель – то найбільший скарб.
В І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь.
Г Скільки зворушливих спогадів та образів з народного родинного життя пов’язано
з рушником!

Розповідним є речення:
А Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.
Б День біжить, дзвенить-сміється, усміхається!
В Гукнем же в світ про наші болі!
Г Хто може ніч обернути на днину?
Д Нехай добро завертає у кожен дім і сіє своє золоте зерно.

Двоскладним є речення:
А У січні вночі панують сови і сичі.
Б Без охоти нема роботи.
В Балаканням роботи не зробиш.
Г Без трудів не їстимеш пирогів.

Односкладним є речення:
А Без праці жити – тільки небо коптити.
Б В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
В Одною рукою жни, а другою сій.
Г Маленька праця краща за велике безділля.

Поширеним є речення:
А Сурмлять у ріг чотири вітри в полі.
Б День був ясний, теплий, весняний.
В Життя здавалося щасливим.
Г Минуло чотири хвилини.

Поширеним є речення:
А Літо й досі не здається.
Б Батько з сином були терплячими.
В Чумацький Шлях – сузір’я.
Г Кожен з нас, буває, помиляється.
Д Братик нашкодив і накивав п’ятами.

Непоширеним є речення:
А Я буду крізь сльози сміятись.
Б Море – рибальське поле.
В Всі ріки до моря йдуть.
Г Мама з донькою закінчили прибирати.

Виділене слово є підметом у реченні:
А Поезія – це праця зрима.
Б Я вірю в краще майбутнє рідного народу!
В Шумлять пошерхлі комиші.
Г Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває.
Д Пізні пташки сльози ллють.

Простий підмет ужито в реченні:
А Усі ми прагнемо красу природи осягнуть.
Б Стежкою наближалися дві молодиці.
В Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.
Г Оця реальна мить вже завтра буде спомином.
Д Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Укажіть речення зі складеним дієслівним присудком:
А Буду мріяти й жити на крилах надій.
Б Густа тінь у воротах повітки здавалась чорною.
В У полі холод ночі став ще відчутнішим.
Г В тіло почало входити м’яке тепло і напівсон.
Д Життя здавалося тоді вічно щасливим.

Укажіть речення зі складеним іменним присудком:
А Трава почала зеленіти тендітною травою.
Б Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.
В Він завжди лишався непомітним.
Г Почав жевріти схід сонця.
Д Земля не може жити без сонця.

Укажіть речення з простим дієслівним присудком:
А Ясне сонце почало підніматись десь далеко з-за лісу.
Б Плеск Дніпра був ніжним і невиразним.
В Великі краплі дощем падали з листя.
Г Темрява в садку стала густіша.
Д Жити щасливо мусить кожна людина.

Укажіть речення з непрямим порядком слів (інверсією):
А Погідне блакитне небо дихало на землю теплом.
Б Я ніколи не шукав свого щастя під чужими небесами.
В У вікна знову стрепетом б’ється пісня, і від неї тихо бринять нижні шибки.
Г Сонце пресвятеє на землю радість принесло.
Д Тимко топтався попереду і ніяк не міг знайти клямку від дверей.

Тире між підметом і присудком слід ставити в реченні (розділові знаки пропущено):
А Небо як склепіння матове.
Б Місто маленьке, обивательське.
В Бук як відомо міцне дерево.
Г Вірний приятель то найбільший скарб.
Д Чиста воля як сльоза.

Тире між підметом і присудком слід ставити в реченні (розділові знаки пропущено):
А Слово не стріла, а глибше ранить.
Б Почуття міри це якість митця.
В Ні він не боягуз за чужою спиною не ховатиметься.
Г Зимове сонце як вдовине серце.
Д Ти наше диво калинове…

Тире між підметом і присудком слід ставити в реченні (розділові знаки пропущено):
А Ми діти сонця і добра.
Б Кров людська не водиця.
В Тиха вода завжди глибока.
Г Читати нові світи відкривати.
Д Самотність як обірвана струна.

ІІ рівень (практичне завдання)
Зробити синтаксичний розбір речень.
Скресання криги – завжди свято для дітвори і тривога для матерів.
Припорошена порохом стерня вже другий місяць умлівала від сонця і живилася тільки росою.
Крізь спокійне гілля дерев видно було сіру покрівлю неба.
Виходить, і камінь має силу сколихнути і дитинство, і юність і нагадати сьогоднішні слова матері.

baikolepus    2   28.01.2021 13:43    3