Продовження до тексту:
(1) спить степ. (2) поклонилась на шляху верба. (3) буйний чуб пашні степ поклав до землі
омитої росою, й заснув. (4) крізь сон до зір він посміхається, хилить кучеряву голову до дніпра.
(5) десь пустив степ із розхристаних зелених грудей ключ молодих гусенят, сполохав зайця,
перепілку сонну, поставив на варті коло битого шляху сиві верби. (6) зашумів він, заборсався
під нашими ногами, як дитина спросоння, й заснув. (7) тихо стало навкруги.
!