► Прочитайте вірш Д. Білоуса. Про яку морфологічну норму тут ідеться? Випишіть іменники, ужиті в кличному відмінку. Позначте закінчення. Визначте відміни. Пригадайте відповідні правила. Слова покличні — прості і величні

В джерелах слова — душі криниця.

Звичайний приклад візьму навмисне,

А рідна мова — як чарівниця.

Краса ж така в нім, що серце стисне.

Дивися — в кличнім простім відмінку:

«Ой не стелися, зелен барвінку...»

Одвертий кличний — немов дитинний,

Музичний, зичний та ще й гостинний.

Звертання щире, душевне, щедре —

Василю, Павле, Іване, Петре!

І так сердечно, і так ласкаво —

Наталю, Лесю, а чи Любаво!

До зборів, сходки відкрито й радо —

Чи товариство, а чи громадо!

А найсвятіше душа приємле —

Моя Вкраїно, кохана земле,

Ти, святий Дніпре, і ти, Дунаю,—

Миліших серцю звертань не знаю.​

Zharkov12345    1   17.03.2021 22:58    1