Прочитайте текст. Розкадіти, чому померла річка й чому дідусь навіть після цього продовжував засвітчувати ліхтар ЛІХТАРНИК
Серед зелених луків і дрімучих
лісів текла річка. Повновода, глибо-
ка, але тиха й ласкава. Багато віків
несла вона свої чисті води. Рікою
плавали човни й навіть маленькі ко-
раблики.
Жив на березі ріки ліхтарник.
Увечері сідав він у човен, плив на
середину ріки, засвічував ліхтар. До
світанку блимав посеред ріки вог-
ник, показував дорогу мандрівни-
кам. Лагідно хлюпались об берег
хвилі - тішилась ріка: люблять її люди, й вона людям потрібна.
Та ось людям знадобилося багато дощок на столи й стільці.
Вирубали вони ліси по берегах ріки. Здалося також людям, що
зелені луки – це непотрібні розкоші. Зорали луки, посіяли куку-
рудзу.
Виснажилися* студені джерела, задихнулася від спраги ріка
й померла. Кілька років на тому місці, де плавали човни й кораб-
лики, весною дзюрчав струмок, а згодом і він засох. Перетвори-
лося русло ріки на город. Про річку нагадував тільки стовп, до
якого ліхтарник за звичкою щовесни прикріплював ліхтар.
Як тільки на землю сідали сутінки, старий ліхтарник ішов на
капустяне поле й засвічував на стовпі ліхтар.
Маленький Сергійко і питає:
Дідусю, навіщо ви засвічуєте ліхтар? Ріки ж давно немає.
Щоб люди краще бачили свою дурість (В. Сухомлинський).​

LevMuronov    2   10.02.2021 17:11    2