Прочитайте речення й визначте в них тропи й риторичні фігури. Нараз за стосами ящиків щось зашаруділо, зашурхотіло, задзвеніло, задеренчало скло, і з вузького проходу з’явився молодик із дженджуристою борідкою та довгим волоссям (М. Стельмах). 2. Верни до мене, пам’яте моя! (В. Стус). 3. Щоранку йде в холонучі сузір’я одвічний дим одвічних димарів (Л. Костенко). 4. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито наші сподівання молоді? (В. Симоненко). 5. І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя (Г. Чубач). 6. Андрій тепер уже завив із болю, заревів і застогнав (Л. Дереш). 7. Є вірші-квіти… є іграшкові вірші. Є рани, є пове- 21 Риторичні фігури лителі і раби. І вірші є каторжани (Л. Костенко). 8. Багатство дме, а бідність удвоє гне (Нар. тв.). 9. Така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, і вмирає, щоб цвісти (М. Коцюбинський). 10. Коли гримить зброя, закони мовчать (Цицерон). 11. Земля пахне торішніми травами й молодою м’ятою, вічністю та миттю (Гр. Тютюнник). 12. Земле Шевченкова, земле Франкова, ниво, засіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова Дністра із Дніпром (Д. Павличко).

hamidullinelnar    1   13.09.2020 10:17    55