Прочани Надвечір прочани прийшли в село. Хата, в яку зайшли подорожні, була чи не найкраща на всю вулицю.
Уздовж двох стін стояли чисто вимиті ослони. У кутку над столом світилися завішані білими рушниками образи. Вишиті червоним кінці рушника звисали по обидві сторони.
На полу виділа за прядивом дівчина в білій сорочці. Вона колихала ногою підвішену до стелі люльку й наспівувала пісню. Біля запаленої печі метушилася ще не стара жінка в очіпку. Видно, це була сама господиня.
Подорожн до образів, а потім уже привіталися з господарями й попросили дозволу переночувати.
Хазяйка з українською привітністю просила прочан сідати й кинулася з ганчіркою обтирати ослони, що й так були не запорошені. Але такий вже обов’язок охайної господині.
Старий заговорив із хазяйкою, розповів їй про Київ, про свою дорогу й теперішні врожаї. Маруся підійшла до дівчини й почала з нею свою розмову. Вона спитала молоду господиню, якої вона співала пісні, коли подорожні ввійшли до хати… (За П. Кулішем; 153 сл.).
Бесіда за змістом прочитаного.
Визначте, про що розповідається в тексті.
Сформулюйте тему та основну думку тексту.
Назвіть учасників висловлювання.
До якого типу мовлення можна віднести цей текст?
Що саме автор описує в тексті?
Які мікротеми ми можемо виділити в цьому тексті?
Якого висновку можна дійти, прослухавши текст?
должн быть пересказ