Пояснити афоризм вода без риби ,повітря без птахів, час без людей бути не можуть.

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.***Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.***Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?***Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.***Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.***Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?***Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.***Не все те отрута, що неприємне на смак.***Добрий розум, робить легким будь-який б життя.***Бери вершину і матимеш середину.***З усіх утрат втрата часу найтяжча.***Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.***Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.***Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.***Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.***Більше думай і тоді вирішуй.***Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.***Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.***О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!***Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.***У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.***Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.***О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!***Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.***Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.***Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!***З видимого пізнавай невидиме.***Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..***Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.***Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.***Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.***Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.***Мудрець мусить і з гною вибирати золото.***Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.***Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.***Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.***Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?***Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.***Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.***Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.***Сліпі очі, коли затулені зіниці.***Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.***Все минає, але любов після всього зостається.***Кому душа болить, тому весь світ плаче.***Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.***Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.***Як нерозумно ви те, чого можеш сам досягти!***Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.***Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не