Постукала весна в прозорий кришталь вікон, торкнулася серця лоскітливим подихом травня й невтримно поманила в замріянний гай. (2)А в гаю синіми вогниками коливаються на тонких стебельцях проліски. (3)Схожі вони на бірюзові намистинки розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці. (4)Може, то безжурний жайвір бризнув на галявину іскри невичерпного натхнення чи соромлива синичка розсипала зерна свого пестливого співу? Орфографічну помилку допущено в слові
Азамрі
а) замріянний
Объяснение:
Слово замріяний пишемо з одною буквою н.