Пкам вір" Боже, як гарно буває літнього ранку, коли сходить
Сонце! Луки виблискують росяними краплинами, наче
дорогими самоцвітами. Пташки, що ховалися на ніч десь
по очеретах, випурхують із своїх схованок. Легенькою
пеленою здіймається туман над рікою. А гори під яскра-
вим сонячним промінням вкриваються позолотою й блис-
ком. Від світла й тепла життєдайного сонця розливають-
ся чудові пахощі трав і квіток. Усе навкруги прокидається
від сну, набирає жвавості.підкресли в ньому прикметники хвилястою лінією ,а іменикия від яких вони залежать,прямою до ть