Письмово провідміняйте словосполучення
твій розум, їхня пісня, цей день, стільки років.
2. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібному відмінку, над займенником вкажіть відмінок.
1. Всім серцем любіть Україну (своя) — і вічні ми будемо з нею. 2. Малого сліду не покину на (наша) славній Україні, на (наша) — не (своя) землі.
3. Весна (цей) року надовго забарилася. 4. Хай (їхній) роду не буде переводу. 4. Один із (ті) островів був увесь укритий лісом та червоною лозою. 5. Кожен у (своє) ремеслі мусить досягти вершини. 6. У (їхній) плачі — печаль осіння.
7. Не раз дзвеніли козацькі шаблі в (ці) степах. 8. Стріну ж я калину, небо (той) безкрає – цілий день сопілка в (мій) серці грає.
Розбір займенника як частини мови. Послідовність розбору
1. Частина мови.
2. Початкова форма (називний відмінок однини).
3. Постійні ознаки: а) розряд за значенням; б) особа (в особових займенниках).
4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є); в) відмінок.
5. Синтаксична роль.
Біля школи в нас зацвітають віти… (А. Малишко).
Зразок письмового розбору
(В) нас — займ., п.ф. — я; особов., 1-а ос. множ.; Р.в.; обставина.
3. Прочитайте текст. Випишіть займенники, укажіть розряд. П’ять з них (на вибір) розберіть як частину мови, розбір запишіть.
СТАРА-СТАРА ВИШНЯ
Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара-стара, уже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили – ой які ж смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона… Але мати сказала:
– Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці…
Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й посадила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять.
Отак як та вишня не вмерла, а продовжила свій рід, так і народ ніколи не вмирає. Доки живе народ, доти живе Батьківщина… (За В. Сухомлинським).