"У кожної людини, зокрема й усіх разом, є, можна сказати, відома мета... Ця мета є щастя з його складовими частинами. Визначимо щастя як добробут, поєднаний з доброчинніс- тю, або як задоволення своїм життям, або як найприємніший б життя, поєднаний з безпекою, або як надлишок майна і рабів у поєднанні з можливістю охороняти їх і користуватися ними. Адже можна сказати: усі люди згодні визнати щастям одну або декілька з цих речей. Якщо насправді щастя є щось подібне, то один із його головних чинників має бути благородність походження, чис- ленна кількість друзів, дружба з хорошими людьми, багатство, гроші й численні нащадки, щаслива старість, крім того, ще переваги фізичні, якими є здоров'я, краса, сила, ставність, спритність у змаганнях, а також такі достоїнства, як слава, пошана, удача, тому що людина найбільш щаслива є тоді, коли вона володіє усіма благами, що знаходяться у ній самій і поза нею... (Аристотель)"