Корецький замок заснований князем Дмитром Ольгердовичем в кінці XIV ст. Від замку збереглися руїни — надбрамна вежа та залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу.
Корецький замок протягом століть змінювався від оборонної споруди з неприступними мурами до панського палацу у стилі бароко. Варто звернути увагу на Кам’яний підйомний міст, який зберігся і до нашого часу.
Корецький замок стоїть на високому пагорбі над річкою Корчик на місці давньоруського городища XII ст. Укріплення заснував в кінці XIV ст. син великого князя литовського Ольгерда Дмитро. Згодом його власниками стали князі Корецькі. Кам’яний Корецький замок заклав у другій половині XVI ст. Юхим Корецький. На рубежі XVI — XVII ст. замок реконструювали в регулярний бастіонний, обнесли валами і ровом. У 1831 р. цей палац був знищений пожежею. З тих пір палац не відбудовували.
Від Корецького замку збереглися прямокутна в плані триярусна надбрамна вежа та залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу що примикають до неї. Очевидно, саме на ці руїни звернув увагу і замалював їх Тарас Шевченко, перебуваючи на волинських землях за завданням Київської археографічної комісії восени 1846 р.
Корецький замок заснований князем Дмитром Ольгердовичем в кінці XIV ст. Від замку збереглися руїни — надбрамна вежа та залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу.
Корецький замок протягом століть змінювався від оборонної споруди з неприступними мурами до панського палацу у стилі бароко. Варто звернути увагу на Кам’яний підйомний міст, який зберігся і до нашого часу.
Корецький замок стоїть на високому пагорбі над річкою Корчик на місці давньоруського городища XII ст. Укріплення заснував в кінці XIV ст. син великого князя литовського Ольгерда Дмитро. Згодом його власниками стали князі Корецькі. Кам’яний Корецький замок заклав у другій половині XVI ст. Юхим Корецький. На рубежі XVI — XVII ст. замок реконструювали в регулярний бастіонний, обнесли валами і ровом. У 1831 р. цей палац був знищений пожежею. З тих пір палац не відбудовували.
Від Корецького замку збереглися прямокутна в плані триярусна надбрамна вежа та залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу що примикають до неї. Очевидно, саме на ці руїни звернув увагу і замалював їх Тарас Шевченко, перебуваючи на волинських землях за завданням Київської археографічної комісії восени 1846 р.