Очень Кп. в. У кличному відмінку однини іменники II відміни однини чоловічого роду мають закінчення -у(-ю) або -е. Закінчення -ю притаманне іменникам м’якої групи. НАПРИКЛАД: братику, Андрію, друже.
1. Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.
Наприклад: Катерині-Катерино; Ігорю(Ігореві)- Ігоре.
1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.
2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка.
3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.
4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.
5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива.
ІІ. Спишіть. Іменники, узяті в дужки, поставте в потрібному відмінку.
1. Йду навпростець (сіножать) до (Буг), де (павутиння) вересень пряде .
2. Разом з (розповідь) в (душа) вливалось щось хороше, тепле.
3. Попереду з (весло) у (рука), насвистуючи якусь (пісенька), шкутильгає босоногий парубок, позаду важкувато гупає (чоботи) підполковник.
4. Квітни ж і гордись (будівники), щедра (земля), звільнена з (пітьма), у (труд) прославлена (руки), у (бої) відстояна (груди).
5. Того (вовк) ще малим (вовченя) узяв у (лігво) дядько Панас Гайдебура.
6. У (долина) біля (став) Борисенко зупинив (машина).
7. Тяжко назвати почуття, що є в нас до кожного (камінь) на (земля) нашого (дитинство).
1. Катерино, Ігоре, молодосте, гончаре, Олексо, пастухо, вітре, студенте, співачко, Іване, друже, земле, нене, Дарино, Олесю, ліхтаре, Мирославо, юначе, Богдане, радосте, Ілля, учне, ниво.
2. Сіножаттю до Бугу, де павутиння
з розповіддю в душі
з веслом у руках...пісеньку...чоботом
будівниче, земле, пітьми, труді руками, бою грудьми
вовка, вовченям, лігво
долині, ставу, машину
каменя, землі, дитинства.