Очі - ніби з весняної хмари: у них і подив від того квіту, що затоплює повесні цей підлісний масив міста, і якась сторож кість, яку можна побачити тільки в очах матері, і мудра задума, що вдягається десь глибоко барвою яблуневої пори золотої осені.
Зробити повний синтаксичний розбір речення