Нужен диалог з ( поширени та непоширени) звертанням.

-Привіт, Петро!

-Доброго дня, Олександре Петровичу!

-Як життя молоде? Сподіваюся, добре?

-На щастя, усе добре. А як у вас? Здається, ви якось казали, що хочете поїхати у Крим. Може візьмете мене з собою?

-Я б взяв, але, по-перше, ти маєш спитати батьків. На мою думку, це необхідно. Тим більш це достатньо далеко та недешево. Ти згоден? Чого доброго, станеться ще щось.

-Але ж я вже достатньо дорослий і можу сам вирішувати. Між іншим, гроші в мене є свої, подаровані на День Народження.

-Петрику, я усе розумію, але ти повинен зрозуміти мене також, іншими словами, увійди в моє положення.

-Бачу, іншого вихіду немає. Сьогодні ввечері спитаю мати.

-Без сумніву, це правильне рішення. Ти гарний хлопець, гарно вчишся, відповідальний, без сумніву, тобі дозволять.

-Будемо сподіватись! Олександре Петровичу, ви колись раніше бували в Криму?

-Так, звичайно! Я тоді  був десь твого віку.

-Кажуть, там дуже гарно і можна гарно провести час.

-Безперечно,  це правда. Але краще, коли ти сам впевнишся в цьому.

-Гадаю, ви праві. Ну добре, я вже ,мабуть, піду.

-Бувай здоров, Петрику!

-Бувайте здорові, Олександре Петровичу!