Ой діброво -темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік...Багатого Собі батька маєш. Раз криє тебе рясно Зеленим покровом- Аж сам собі дивується На свою діброву ... Надивившись на доненьку Любу, молодую, Возьме її та й огорне В ризу золотую І сповиває дорогою Білою габою- Тай спать ляже, втомившися Турботою такою.
Тебе одягає
Тричі на рік...Багатого
Собі батька маєш.
Раз криє тебе рясно
Зеленим покровом-
Аж сам собі дивується
На свою діброву ...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиває дорогою
Білою габою-
Тай спать ляже, втомившися
Турботою такою.