Написати твір мініатюра як вічності-кожна година​

Життя - мить, та іноді ми губимось в очікуванні, не звертаючи увагу на плин часу. Найпомітніший він тоді, коли довго чекаєш, коли якийсь момент має змінити все, коли, затримавши дихання, сподіваєшся на краще... І тоді ми по-справжньому відчуваємо кожен рух стрілки годинника. Щосекунди здається, що час настав, але він маленькою змійкою оминає нас, змушуючи чекати ще. Ми залишаємось дал гати, чекати, коли ця вічність дозволить піти, коли годинник покаже правильну годину, залишаємось сам на сам з часом. Вічність, яка минає, але про яку ми забудемо потім, коли життя знову набере швидкість. Озирнемось і не помітимо ті години-вічності, поки знову не настане час очікування.