Петрусь (Попельський Петро) - головний герой твору. П. народився в багатій родині поміщика. З народження він був сліпим. Мати, дізнавшись про сліпоту П., намагалася оточити сина зайвою опікою і увагою. Вона прагнула балувати його, пестити і леліяти. Але дядько П., Максим, що втратив на війні ногу, зажадав, щоб до хлопчика не виявляли "дурну дбайливість". На думку Максима, П. повинен був сам пристосовуватися до життя. І в подальшому дядько лишався тяжким і добрим другом хлопчика. Він не дозволяв П. відчувати свою неповноцінність. Герой з дитинства займався музикою, розвиваючи і збагачуючи свій духовний світ. П. виріс повноцінним, духовно багатим і талановитою людиною. В кінці твору він постає перед читачем щасливим чоловіком і батьком зрячого сина. Ставши відомим піаністом, П. заворожує своєю грою величезний зал.