Приказки про природу
Природа одному мати, другому мачуха.
Зимове сонце - як мачушине серце: світить, та не гріє.
Весняне сонце - як дівчини серце.
І на сонці є плями.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
Сонце світить, сонце сяє - вся природа воскресає.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Сонце іде на літо, а зима на мороз.
Сонце на всіх однаково світить.
За рідною землею і в небі скучно.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
З гори не треба пхати - само піде.
Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
Поле має вуха, а ліс очі.
Як листя жовтіє, то поле смутніє.
Зимове сонце, як удовине серце.
Объяснение:
Приказки про природу
Природа одному мати, другому мачуха.
Зимове сонце - як мачушине серце: світить, та не гріє.
Весняне сонце - як дівчини серце.
І на сонці є плями.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
Сонце світить, сонце сяє - вся природа воскресає.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Сонце іде на літо, а зима на мороз.
Сонце на всіх однаково світить.
За рідною землею і в небі скучно.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
З гори не треба пхати - само піде.
Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
Поле має вуха, а ліс очі.
Як листя жовтіє, то поле смутніє.
Зимове сонце, як удовине серце.
Объяснение: