І. Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося ніяк. (М. Рильський.) В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай. (Д. Павичко.) Дівча стояло і співало про/те, що радості замало. (А. Малишко.) За/те кругом цвітуть, як льон, калюжки переливні. (М. Рильський.) Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за/те, що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. (П. Перебийніс.) Біда помучить, за/те мудрості научить. Не за/те кобилу б’ють, що сіра, а за/те, що воза побила. (Нар. творч вулице, тобі за/те, що ти в життя моє вростала смугою для злету, за/те, що ти була і є. (П. Перебийніс.) При боці шабля, в тороках бандура, немолодий… За/те яка статура! (В. Раєвський.) Козаки голили бороди, про/те завжди носили вуса. (З підр.) І певно, забути давно уже треба про/те, що хотілось багато сказати. (В. Раєвський.) З вітрами шепчуться тополі про/те, що в радісній далі зерно нап’ється сонця в полі і соків щедрої землі. (В. Сосюра.)

123443123    2   06.04.2020 18:56    2