Мены треба акротвір на тему шевченко

Тяжіє правдою життя
Анафема новітнім супостатам.
Росте народжене дитя,
А мова в наймах ще у “брата”.
Співає нашої співак-
Одні слова, немає мови.
Вона- екзотика на смак
І зовсім не хвилює крови.
Шукає, никає орда,
Енергію висотує із мови.
Велика твориться біда-
Чужим підмінюється Слово.
Екрани повнять і життя
Невдалі шоу без’язикі.
Коли ж зупиниться оця
Устидження трагедія велика?

Тривожний час  пробуджує Вкраїну,
А ми очікуєм чогось.
Розрито льох і воля з домовини
Аркаду  фальші  рознесе ось-ось.
Сивіє мати, йде по світу молодь,
Останній  гріш розтрачує бідняк…
Великдень є, але комусь і голод,
І за дітей сердешний переляк.
Шматує дух чужа ідея –
Енергію висотує вона.
Вкраїна є, але не знаю де я,
Чомусь  немила рідна сторона-
Електорату рай…А де ж вкраїнці?
Навіщо уподібнились волам?
Коли у долі зла по вінця,
У серці, мабуть, зла нема.