Марадона з нашого класу
Коли він уперше з'явився в класі, ми не знали, що це нам щастя з неба звалилося.
Ніхто не міг навіть запідозрити в тому тюхтійкуватому хлопцеві Марадону. Він був ніби
сонний, і, здавалося, ніщо у світі не може розворушити його. Коли ми йшли грати у фут-
бол, це було після уроків, нікому й на думку не спало запросити його, хоч у нас і
бракувало одного гравця. Хто б міг подумати, що він перестає бути вайлом, тільки зачує
гупання м'яча.
Уже не пригадаю, як він усе-таки потрапив із нами на стадіон. Зате добре пам'ятаю,
що було далі. Він підхопив м'яч у центрі поля і, жонглюючи, проніс його до воріт. Обми-
нув воротаря, як стовп, перекинув м'яч із ноги
на ногу, потім — коліном його на голову й голо-
вою обережно скинув у сітку. Як на тренуванні,
Коли ніхто не заважає. Але ж це було не трену-
вання, а двостороння гра. Навкруг нього стояли,
роззявивши рота, троє захисників. Це був май-
же шок. Таке ми бачили тільки по телевізору,
у репортажах чемпіонату світу.
Уважно придивившись до нього, я раптом
зрозумів: це ж викапаний Марадона.
З перших трьох речень випишіть усі можливі словосполучення й визначте вид
кожного з них за: 1) кількістю слів вираження головного слова.
ответ:1
Объяснение:
Но ето не точно