Мандруємо україною
183.1. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть варіанти заголовка й доведіть, який з них краще розкриває зміст тексту.
Жоден найточніший і найчесніший підручник історії не замінить спілкування з минулим через дерево, скелі, джерела, які люди пов’язують із конкретними історичними особами.
Воді в цій низці природних пам’ятників відведена особлива роль. Так, чимало джерел в Україні та по інших усюдах мають те чи інше відношення до великого Кобзаря.
Скажімо, у глибокій балці урочища Писарського, що на Черкащині, тече джерельце, яке колись, за народними переказами, розчистив поет. Завжди свіжа й чиста вода в криниці, що на старій миргородській дорозі. Максим Рильський писав про неї: «Криниця в балці, журавель при ній, тут, кажуть, воду пив колись Шевченко». На далекому Мангишлаці, куди в позаминулому столітті був висланий поет, є колодязь, який місцеві жителі називають Тарасовим. Прийнялися й верби, посаджені ним, і перетворились незабаром на затишний гай.
А скільки звичаїв, повір’їв, прикмет пов’язано з річковою й колодязною водою! У підземній воді схована таємниця дощів, снігів, туманів. Стародавні арійці вважали дощові хмари небесними джерелами. «Як у воду дивився», — кажуть про подію, яку в далося передбачити (За В. Супруненком