Десь на тому далекому березі, Де батьківська хатина стоїть, Залишились мої білі березні, За якими так серце болить. І не можу ніяк зрозуміти я, Хоч у зрілому літі стою: Чом журюсь за низенькою хатою, Коли маю високу свою?Біла хата, рідна хата.Під вікном бузок і м'ята. Зажурилася, старенька, Біля річки Боковеньки. Біла хата, рідна хата Пахне хлібом, диха святом - Наче писанка квітує На барвистім рушнику!