Кінь стрепенувся, ударився кованим копитом м'яку, порослу чортополохом землю і зорка витягнувши дугою гривасту ше. Він ступна кілька кроків крутим берегом і, замочиями припав до води. Вода була смачна, але холодна, від неї німіли зуби, і тому кінь пив неквално, яла каючи пирхаючи, наче своїм подихом зігрівав... Вкритий коштовною поповою, а поверхне кучим жовтошкірим козацьким сідлом, оперезаний пяткованою збруєю, схилившись над водою, щулив вуха і дрібно тремтів м'язами. Напившись, підвів голову і, обводячи очима берег, знову зр жа, наче волаючи до когось. В степу було тихо. Південний низовий вітер бавився китицями очерету, і грайливі брижасті хвилі зашились до кінських ніг. Кінь заіржав утрете, протяжно і заклично. З за вийшов дідок. Посмикуючи очкур на широких полотняних штанях, він постояв на пором, розгляда ючи сиву далечінь лиману (За Н. Рибаком Написати над кожним словом його частину мови