Дуже
есе на тему:
одні багато працюють над собою, навчаються старанно, інші ж переконані, що навчання марна справа, усі діти ходять до школи: хтось - із задоволенням, дехто - із примусу. заклади освіти сьогодні - це джерело знань чи загальноприйняте твердження ?
​

Що таке освіта, це знання, що виліплюють нашу людську сутність чи просто набір інформації, яка намарне накопичується у свідомості? Щодня мільйони школярів поспішають до школи за міфічною освітою, а іноді просто з примусу дорослих, навіть не усвідомлюючи, навіщо потрібне те інтелектуальне катування. А десь за старенькою партою сидить сивочола вчителька, яка за декілька хвилин захоплює у неповторний полон літератури, мови чи географії і тут уже освіта та школа перестають бути явищами катування, стають квітучим світом знань, таких потрібних і цікавих. Та час уроку тане, наче, сніг і знов перерва, а далі урок від іншого педагога і ти вчишся як можеш, душиш у собі нудьгу, гасиш бажання втекти, бо вчитись треба, школа - це ж визначена світом і людьми необхідність і байдуже чи ця необхідність потрібна тобі - людині. А поза мури в кольоровий пофарбованої школи все ходять думки та міркування про те чи дійсно школа потрібна. Рік мине знову партія розумно замучених дітлахів вирветься зі школи, щоб назавжди забути більшість тих важкенних уроків і тільки десь- комусь знадобиться один предмет для подальшого пошуку себе. І спробуй когось переконай у тім, що школа така необхідна, але і жити без знань хіба це краще?

Объяснение: