Дуже до ть! Знайдіть у поданому тексті сполучники Гончар чарівник

У  майстерні  Саливона  Глека  було  вогко  й  незатишно,  як  і  в  будьякій 
старій  гончарні.
Олійний ліхтар висів під низькою стелею, шипів  і потріскував. Було б там 
зовсім  темно,  коли  б навпроти широких  дверей не палало  горно, що в
ньому гончарі випалюють посуд. У грі відблисків, які метушились по стінах
майстерні, все видавалось химерним  і непевним.
На трамках стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й 
глечики мальовані чи муравлені, підсушені,  але ще  сирі. Горно 
палало  малим  вогнем,  щоб  зразу  посуд  не  порвати,  і  тільки годин через
вісім Саливон мав  запалити вогонь великий  (з дров  соснових,  липових  чи 
осикових),  але  й  тепер  гончарня  виглядала  святково, прикрашена
клечанням,  зіллям, квітами й  травою.

«Сідай-но,  козаче»,—  за старший  Глек,  підсуваючи Мамаєві якусь 
дривітню,  а  сам  узяв  дугастий ніж,  схожий на  струг  бондарський з двома
дерев’яними держаками,  та й повернувся до роботи.
Він, в котрий уже раз, перестругував  глину, раніш розмочену й  збиту
дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити  грудки, потім розмочував  і довго
місив  і  все  це  вони  робили  тепер  удвох  із Лукією,  бо  челядників
Саливон не тримав, а молодий гончаренко, Омелько, соборний протопсальт,
був уже в далекій дорозі. Мамай сів не на дривітню, а примостився біля
волоського  станка

ivanovaanastasi1    1   04.06.2020 18:47    5