ДУЖЕ ДО ІТЬ. Виписати з повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” одне речення, у якому вжито похідний прийменник. Такі речення вже використати не можна: Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена земля, що пробилася з-пiд снiгу; Сам дядько Микола рудий, кирпатий і невеликий на зріст, зате вусищя в нього зародили, наче у гетьмана, а під ними і поверх них то чаяться, то розгулюють посмішка і насмішка; “ - Хай тобі, дитино, завжди, завжди добре буде поміж людьми.”; Поміж деревами, не дуже побоюючись нас, проскакує вихудлий за зиму
вухань і зникає в підліску.;Серед майстувого люду найбiльшої слави зажив мiй дiд Дем'ян, якого знав увесь повiт.; Попід ними стояла маленька скринька.