Думка про соціальні мережі, чому я їх використовую.​

Замість сніданку – стрічка новин у Facebook, замість розмов за обіднім столом – фото в Instagram. І до речі, обід туди ж. Як то кажуть: не сфоткав – не з’їв. За останні десять років наше життя круто змінилося. І сьогодні, напевно, вже у кожного є своя сторінка в соціальних мережах. І не одна: тих нині багато. Навіть жарти на кшталт «зайшов на п’ять хвилин, а вийшов о четвертій ранку» стали бородатими.

Кажуть, залежність від соціальних мереж не слабкіше, ніж у курця від сигарет. У Штатах навіть придумали спеціальний термін – Facebook addiction disorder, що перекладається приблизно так: «розлад Facebook-залежності». Втім, у кого як: замість Facebook може бути будь-яка інша соціальна мережа.

Завдяки Інтернету та соцмережам ми практично миттєво отримуємо інформацію. І її багато. Дуже багато. І здорово, що ми живемо у такий дивний час, коли можемо постійно бути на зв’язку та дізнаватися про життя друзів і близьких з їх постів у соціальних мережах. Але усе має зворотний бік. Це теж обговоримо.

Сьогодні розбираємося у тому, як ми перетворюємо своє життя на велику рекламну кампанію в соцмережах, та чому немає сенсу мріяти про бездоганне тіло (а чи дійсно воно таке?), як у, наприклад, «тієї з Беверлі-Хілз», або про машину на кшталт тачки однокласника, якою він любить похвалитися на своїй сторінці. Подивимося, як соціальні мережі впливають на суспільство й кожного з нас окремо, що вони можуть дати, а що – забрати. Ну і як ними користуватися, щоб витягти для себе максимум користі: усе ж таки без них у XXI столітті, погодьтеся, зовсім ніяк.