Але на наступну ніч ліхтарик то горів, то не горів та в наступну мить він погас. Світлячок був без світла і почав сильно боятися тепер листочки на дерев’ях і самі дерев‘я нагадувати якихось монстрів , а інші мешканці ліса теж лякали його. Від переляку він побіг шукати місце де можна сховатись та бути в безпеці. Він біг-біг тек як міг, але упав і покотився. Але через хвилину Врізався в щось дуже м’яке та велике. Та світлячок так втомився що заснув на місці. Він прокинувся. То побачив що спав на медведі. Та Відмець побачитьлічка запитав «що ти тут робиш?» світлячок відповів «вибач що тривожу тебе,але вночі мені було дуже страшно я побіг та впав прямо до тебе та й заснув. Я буду дуже радий якщо ти візьмеш мене зараз себе другом». « Добре від сьогодні ти мій друг, я буду допомагати тобі»сказав ведмідь. «Дуже дякую» відповів світлячок. Отак пригоди нашого маленького світлячка перетворилися в справжню довгу дружбу!
Я очень старалась. Я надеюсь