Де тут відокремлені члени речення? Іде гроза, дзвінка і кучерява, садам, замлілі руки цілувать.
І полився спів, наївний і зворушливий, з кришталевими трелями, з переливами, наче гірський струмок.
Під його поглядом зелень лісу, а вода, заспокоюючись, раптом потекла врівноваженим, блакитним диханням.
З лісів потяг легенький вітерець, свіжіший і мокріший.
Туман, сполоханий сонцем, тікає за хату.
Бувало, лелека, сторожуючи засинав на одній нозі, й падаючи котився по стрісі.
Старі верби стоять похнюпившись.
Міст поєднав два протилежні береги, творячи ще одну нерухомість, поміж їхнім одвічним спокоєм.
Ці звуки можуть линути довго, витворюючи скупу й одноманітну мелодію.
Моя фіранка, штапельний лубок хитає, лоджій обриси суворі.
Крім куренів, була в коші паланка, житло кошового та старшин.