Бо вiн, шептало, кiнь особливий, кiнь бiлий, а коли й попав у це бригадне стовпище, то завдяки злому випадку, химерам долi. навколо ж стiльки святково вбраного народу, стiльки коней iз сусiднiх сiл, i всi бачать сором його, бiлого коня. вони, люди, знають: на шептала можна покластися. попереду клубком куряви котить табун, за табуном — степан, а за кiньми i степаном — вiн, шептало. i можна досхочу тiшитися уявою, що це вiн, бiлий кiнь, жене до водопою i сiрих, i вороних, i гнiдих, i перистих

Beliya1    3   22.04.2019 10:25    2