Бережіть природу 2.) Прочитайте текст і виконайте завдання.
Півосені, зиму й піввесни на радіо «Вежа», що в Івано-Франків-
ську, існувала програма «Щоденник». Щоденником її можна було
назвати лише тому, що програма виходила щодня, крім суботи й
неділі. Придумувати трихвилинну оповідь доводилося постійно.
Коли укладалася книжка, я мав можливість цілковито пере-
інакшити її, дописавши щось таке, про що не говорив, але хотів
би сказати. Про те, як... Але про це буде вже інша книжка. Ця за-
лишиться відкритою випадковою, недовершеною, готовою
прийняти щось інше. Адже зроблена вона лише для того, щоб на
Кожну прочитану історію кожному хотілося б відповісти якоюсь
своєю, нічим не гіршою... Ось один із весняних записів.
Міські мешканці звикли оцінювати погоду й різні природні
явища лише з огляду на їхні зручності та вигоди. Селяни, землероби, садівники, лісівники й
пасічники думають не про себе, а про звірів, комах, дерева, бруньки, пагони, цибульки, зерна,
Квіти, листя, плоди, ягоди й коріння, якими вони опікуються. Зрештою, опікуються тільки
для того, щоб з'їсти самим або віддати тим, хто живе в містах, і погоду оцінюють лише з огля-
ду на власні вигоди. У цьому звуженні світогляду причина найбільших нещасть людства.
Але так є споконвіків, і виявляється, що ті поодинокі люди, які чують спів трави, просто не
можуть і вже ніколи не зможуть переконати зважати на нього тих, хто цього співу не чує.
Позавчорашній сніг сприймався по-різному: як неприємність, вибрик, жарт, радість,
ускладнення, перешкода, безсенсовість, абсурд, фрагмент, який нічого, урешті, не значить і,
крім кількох відкладених рейсів, нічого не змінює. Усе одно вже весна, і цей короткочасний
сніговий бунт угамується через кілька днів. Сніг випав позавчора, а через кілька днів, тобто
сьогодні, по ньому залишилися тільки сліди. Здається, він справді нічого не змінив.
Однак таке твердження правильне лише в системі координат людської
антропоцентричної Логіки. Насправді два дні снігу врятували ціле плем'я, ціле військо
Божих істот.
Цей маленький мужній і прекрасний народ уже знемагав від людської навали. Щодня його
найкращих чоловіків, найвродливіших жінок із ненародженими дітьми, його найбільших
мудреців убивали людські руки, а тіла вивозили до міста й там на площах виставляли на по-
вільне тління. Люди руйнували їхні оселі, випорпували із землі їхні скарби, міняючи на гроші
Для дешевих розваг.
День снігопаду й кілька днів укритої снігом землі дали можливість цьому народові пере-
почити. За короткий час, відпущений до нового наступу людей, лісові племена крокусів, під-
сніжників і пролісків устигли вже багато. Одні з них скинули в грунт запліднене насіння, інші
відмерли, урятувавши цим самим підземну багаторічну цибульку від знищення, а переважна
більшість просто перестала бути привабливою й через це позбулася незахищеності.
Тож дводенний сніг наприкінці березня не був марним. Можливо, завдяки йому на другу
весну маленьке плем'я зможе скликати нове велике військо (За Т. Прохаськом).​

maks2324    3   16.03.2021 14:28    7