Біля сарая були німці.
Тільки тепер Хома помітив, що вони не висаджували двері, а, навпаки, забивали їх, чимось обливаючи зверху. Блиснув вогник в одного в руці, і полум'я лизнуло масивні двері. Тої ж миті Хома випустив чергу з автомата. Двоє чи троє одразу впали, інші, пригинаючись, кинулися врозтіч. Хаєцький майнув уперед. Вже вискакуючи сходами, він почув, як всередині сараю страшенно ревуть, волають, ніби киплять, численні людські голоси. Обернувши автомат прикладом, Хаєцький вдарив ним по здоровенному замку. Всередині одразу притихло, заніміло, а за мить закричало ще з більшою силою — здичавіло, страшно, не по-людськи. Уже тлів рукав, уже потріскався приклад, проте замок не піддавався. Хаєцький озирнувся довкола побачив уламок рейки. Він був такий важкий, що іншим разом Хома, певно, нізащо його не підняв би. Але зараз сили помножилась, і він, розмахнувся синіючі від напругі вдарив по замку і замок розчахнувся.
Мимо Хоми замерехтіли смертельно бліді, спотворені жахом обличчя — чоловічі й жіночі — кістляві, безкровні...
Лише одне якесь дівча, схоже на лижницю в своїх шароварах, зупинилося на Хомин оклик, глянуло на нього за мить вирослими великими очима, впало йому на груди, забилося, затріпалося.
— Наші! — знеможено заплакало дівча. — Та це ж наші, наші!
А Хома, веселий і радісний зривав з їхніх рукавів жовті, як гусінь, нашивки і відкидав геть. (О. Гончар)

Підкреслити і визначити засоби міжфразового зв'язку в тексті
Большое

Julia13662004    3   28.04.2020 15:19    6