...А пси ще вдосвіта валували на Солом’янці, а вороння чорними хмарами напливало з лісів і байраків, а солом’янці осудливо хитали головами, наштрикнутими на гостряки парканів, а тітка Дора, збираючи мене й дядька в далеку дорогу, зловісно пророкувала солодкий кінець подорожі в солом’янських палісадниках, де саме достигають полуниці, густо-червоні, наче краплі ранкового сонця, де наливається яблучним соком налив, де попід штахетами рясно грониться смородина, а в літніх кухоньках духмяно жаркотять яєчні з ніжно-рожевим солом’янським салом, де дівчата тілисті, наче зшиті з пампушок, а очі в них звабливі, вологі, і це божевілля, безглуздя, безум, шаленство, дурість - жертвувати літом, відпусткою, канікулами, а то й важити життям після стількох майже безслідних експедицій... (В. Дрозд).
А. Знайдіть у тексті синоніми, випишіть їх і визначте, до якого типу (абсолютні - відносні; позатекстові - контекстуальні) вони належать і яку стилістичну роль відіграють.