А може, вибрав він Київську гору тому, що з неї найдалі було видно, найліпше було виглядати червоні лодії, що йшли по Дніпру, і чорні човники древлян, які
спускалися по Десні.
Хай там хоч що, а то був геніальний предок, і ми повинні належно оцінити його
мудрість.
Коли мені кажуть «Київ», я бачу кам'яні маси будинків і зелені скверики коло
них, горбаті вулички і широкі промивини площ, Володимира і стародавні
узвози, кам'янисто-безладну площину Подолу й затінені липами вулиці
Печерську, чарівливо-химерну Солом'яну і Татарку.
Коли мені кажуть «Київ», я бачу, як рано-вранці квапиться Київ на роботу на
великі заводи, розташовані на околицях, і в незлічені установи
цю неодмінну
належність столиці.
Я бачу, який молодий наш Київ, який він бадьорий, веселий і життєрадісний. (треба пiдкреслити члены речення на надписати частини мови )