9. Між двома виділеними сполучниками чи сполучником та сполучним словом НЕ ставимо кому в реченні
А Надію в хаті поважайте, бо де у хаті вона є, туди і щастя забреде.
Б Мені, мабуть, не надокучить нагадувати, що хто не знає свого минулого,
той не вартий свого майбутнього.
В Він прокинувся увечері, довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став
збиратися у свою п’яту вилазку.
Г Людська доброта також повинна мати міру, бо якщо станеш медом, тебе
мухи з’їдять.
10. Між двома виділеними сполучниками чи сполучником та сполучним
словом ставимо кому в реченні
А І дав знати по усіх державах, що якби знайшовся такий витязь, то
віддасть дочку за нього заміж і всі володіння передасть йому.
Б Слово не горобець, бо коли вилетить, не зловиш.
В Люди зрозуміли, що якщо вони добре працюватимуть, то щось
зароблять.
Г Подяки не чекаю, бо коли щось роблю, то це насамперед потреба моєї
душі.
11. Між двома виділеними сполучниками чи сполучником та сполучним
словом ставимо кому в реченні
А Мама каже, що коли уві сні літається, то, значить, росте він, росте!
Б Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в
дерев, то не була б ворогом самій собі і природі.
В Ви скажіть своєму пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то
назад не забираю.
Г Тож підіте і скажіте, що поки я буду жити, не подумаю довіку зброї
чесної зложити.
12. Кому пропущено в реченні

А І хоч весна одранкувала, а осінь вже рум’янить глід, мені зозуля
накувала
немарно сто завітних літ.
Б У лісах є таке зілля, що як коса потрапить на нього, то розсиплеться на
мак.
В до хати, хоч у мене трошки темно, бо коли я сам у хаті, не палю
вогню даремно.
Г Одразу писати не було про що, бо поки влаштувався, то й тиждень
пролетів.
13. Кому пропущено в реченні
А Я думав, що коли б я був художником, то намалював би зовсім інший
міст.
Б Вороги нічого не вивідали про Мусія Завірюху, бо якби вивідали, хіба ж
так би минулося?
В І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю.
Г Спитайте і коли відбудеться екскурсія, і коли вона скінчиться.
14. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Він повернувся з поїздки і, коли зустрів друзів, розповів їм про все.
Б Він повернувся з поїздки, і, коли ми зустріли його, розповіли йому про
все.
В Він повернувся з поїздки і коли зустрів друзів, то розповів їм про все.
Г Він повернувся з поїздки, і, коли ми зустріли його, то розповіли йому
про все.
15. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Буря вщухала або коли затихав вітер, або коли він починав дути з іншого
боку.
Б Надворі стало темно, через те, що небо заволокло чорною хмарою.
В Повінь добрих почуттів затоплює душу вчителя, коли він чує, як
довірливо тулиться до нього дитина.
Г Дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мати.
16. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Хутір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатину даремно очима
шукатимеш.
Б Було темно так, що за кілька кроків нічого не розбереш.
В Що ж необхідно для того, щоб ваша розповідь привернула увагу
слухачів?
Г Надворі стояла непорушна спека, дарма, що був тільки квітень.

17. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А У той час як надворі все вигоряло, барометр уже третій день показував
дощ.
Б Чим більше ви намагаєтеся вразити когось, тим менше ви йому
сподобаєтеся.
В Його корабель плавав лише в одному морі, бо коли він служив у флоті,
саме була війна…
Г Слухайте своїх близьких, коли вони кажуть вам те, що вам не хочеться
чути.
18. Перед виділеним сполучником і не ставимо коми в усіх реченнях,
ОКРІМ
А Коли ви і ваша рижа видра витягли мене з води, я прокинувся з думкою,
що це не останній раз і що мені знову доведеться колись топитися, бо так
сказав на острові Пао малаєць з одстреленим носом.
Б Щоб остаточно вас приголомшити, я покажу вам зараз книжку, якої ви
скрізь шукаєте і про яку завше думаєте.
В Є край, де найкраще співають пташки і квіти цвітуть, наче диво.
Г Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаються
клени і співає в квітках далина.
19. Перед виділеним сполучником і/й НЕ ставимо коми в усіх реченнях,
ОКРІМ
А Це не значить, що я печальний, що мені боляче й що я щось утратив.
Б До лісу вела широка стежка, обабіч якої росли клени, створюючи
прохолоду в жаркий день і яка була наче вимощена мохом.
В І знов моя до тебе думка лине, далекий краю ранньої зорі, де тигрів слід
веде до Уссурі і спіє виноград між віт ялини.
Г Найбільш люблю таємний вечір я, коли вже день згасає і тіні мрійні
лягають на поля.

Alin4ikVP    3   20.01.2021 15:08    26