І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький).Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.Сміх, кажуть, віку додає.Але доля звела нас дуже близько і, повірте, здружила.
Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!Цвіти, розцвітай, Україно братику, за добре слівце.Україно! Ти для мене диво.Уперед, мої соколята!
І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький).Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.Сміх, кажуть, віку додає.Але доля звела нас дуже близько і, повірте, здружила.
Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!Цвіти, розцвітай, Україно братику, за добре слівце.Україно! Ти для мене диво.Уперед, мої соколята!
Привіт, Сашко, як ти провів своє літо?
Сашко, ти мабуть читаєш цей лист і усміхаєшся.