Дійсний: 1. Олеся сумно дивиться у вікно та прощається з осінню.
2. Я дивитимуся телевізор після вечері.
3. Сашко зробив домашню роботу, і тепер з гордістю показує дванадцятку батькам.
Умовний: 1. Роман пішов би гуляти якби не дощ на вулиці.
2. Він би співав, та дуже соромиться.
3. Я б навіть в Африці побувала би, якби тільки можливість.
Наказовий: 1. Нарубай дрів щоб піч розтопити!
2. Співай з душею, тоді і слухать приємніше.
3. Йди в магазин доки зовсім не стемніло!
Дійсний: 1. Олеся сумно дивиться у вікно та прощається з осінню.
2. Я дивитимуся телевізор після вечері.
3. Сашко зробив домашню роботу, і тепер з гордістю показує дванадцятку батькам.
Умовний: 1. Роман пішов би гуляти якби не дощ на вулиці.
2. Він би співав, та дуже соромиться.
3. Я б навіть в Африці побувала би, якби тільки можливість.
Наказовий: 1. Нарубай дрів щоб піч розтопити!
2. Співай з душею, тоді і слухать приємніше.
3. Йди в магазин доки зовсім не стемніло!