391 Прочитайте. Випишіть із тексту цитати. Поясніть уживання розді- лових знаків.
ПОЕТИЧНІ ФОРМИ ВАСИЛЯ СТУСА
Експресивно-смислове повторення певних значущих для
поета дієслів (прориватися, яріти), улюблених настроєво-екс-
пресивних епітетів. Ціле гніздо новотворів із «само» само-
біль, самозамкнення, самопощезання тощо. Дуже специфіч-
ний для поета повтор-градація, повтор-вичерпання одного або
близьких за значенням слів («ти ж тіні тінь») ті «бароково
екстатичні нагнітання... близькозначних слів» (Ю. Шевельов).
Специфічно Стусова префіксація — з тією ж метою нагнітання,
емоційного вичерпання, доведення до крайньої міри збільшен-
ня або зменшення («до найменшого падіння»), улюблене ним
«все» перед дією, ознакою («всепроривайся», «на цих всебі-
дах», «усевитончуваний зойк» типово Стусова емфатично
наснажена словоформа). Клична форма, застосована до понять,
абстрактних категорій, неживих предметів («Здрастуй, бідо
моя чорна»).
Попри загалом традиційні поетичні форми, яким Стус віддає
перевагу, його не можна вважати поетом власне традиційним.
Чимало його віршів явно належать до так званої герме-
тичної поезії і «Молочною рікою довго плив», і «Змагай,
знеможений життям» та й такий шедевр, як «Гойдається
вечора зламана віть» тощо. Ступінь герметичності в кожному
конкретному випадку різний, та загалом то поезія складна
й рафінована, поезія для втаємничених «хай святиться ця
маячня...».
Свого «Птаха душі» Стус характеризував як збірку «від-
чайдушно-прозову», майже без пафосу, нeримовану, сумно-
спокійну, без надриву, стоїчну. Себто поет умів бути різним,
і форма задавалася станом душі, потребою художнього само-
вираження.
Ім'я Стуса увійшло в нашу історію як важливий чинник на-
ціонального пробудження й самоусвідомлення, стало символом
духовної незламності й свободи. На часі глибоке пізнання влас-
не поетичного доробку цього самобутнього митця, і не лише
в українському літературному контексті (М. Коцюбинська).