Ми завжди не цінуємо того,що в нас постійно є.І коли втрачаємо,то гірко плачемо...Чому?
Тому що звичне для нас звичайне.Наприклад,коли мати нам готує їсти,прибирає...А ми забуваємо сказати "дякую!".А коли мати помиреє,то ми її втрачаємо,і плачемо,бо чому ми її не слухали...
Ми завжди не цінуємо того,що в нас постійно є.І коли втрачаємо,то гірко плачемо...Чому?
Тому що звичне для нас звичайне.Наприклад,коли мати нам готує їсти,прибирає...А ми забуваємо сказати "дякую!".А коли мати помиреє,то ми її втрачаємо,і плачемо,бо чому ми її не слухали...
А потоібно цінувати батьків,шанувати.