1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.
А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати світ (Я.
Колас).
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (Я. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх (В.
Симоненко).
2. Визначити речення з поширеним звертанням.
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (/. Кочерга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають
безмежні обрії знань (Р. Братунь).
3. Знайти речення зі вставним словосполученням.
А Густий, соковитий, запашний бур'ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію
(П.Панч)
Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на
призьбі, дивилася у поле на шлях (Марко Вовчок).
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям
честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне (І.
Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся
Українка).
4. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для
зачарованості й захопленості (П. Загребельний).
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?
А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайськиії).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в
серці не затих (Д. Павличко).
В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли
напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Г За все тоб низький уклін о земле, наш уклін! (/. Гончаренко).

6.Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.
А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри
(В. Бакланов)
Б Література, за висловом письменника, наповнює ідеї плоттю й кров'ю (/. Цюпа).
В В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний із нас не пошкодує віддати 3
розум і здібності, віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).
Г А я хвилинку виберу, скажу про командира (отак за першим спогадом і другий
виплива): душа у нього щира... (А. Малишко).
Д А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає більшість учених-психологів) дуже
важливі для юдини (З журналу).
Е Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси народного поетичного слова (Г.
Бойко).

1 Вставне
слово.
2 Вставне

словоспо-
лучення.

3.Вставне
речення

7. З'ясувати відповідність між реченнями і типом вставних конструкцій за вираженням
ставлення мовця до повідомлюваного.
А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... 1 Активізація
(О. Гончар). уваги.
Б Мабуть, передчуття розлуки властиве лю- 2 Вказівка на

дині (/. Цюпа). джерело по-
В Зрештою, навчання триває і після закін- відомлення.

чення школи (/. Цюпа). З Послідов-
Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто ність викладу.

не зважає (О. Довженко). 4 Почуття.

Д Чигирин, здається, глянув не в очі, 5 Невпевне-
а в душу брата (М. Стельмах). ність.

Е Тепер, щоправда, досить було голо і сум- 6 Упевненість.
но (/. Франко).
8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідки. Визначити
їхню функцію.
Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав
від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так,
верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до
калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кортить побути разом.
Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого
за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).
Довідка: наприклад, напевне, мабуть, скажімо, певне, гадаю.
9. Скласти два речення так, щоб у першому слово здавалося було вставним, а в іншому —
членом речення.

135Солнышко135    2   28.04.2020 12:55    3