1. Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і - як пізніше виявилося - разючо невтомний (О. Гончар). 2. Раптом - як же невчасно! - зарипіли двері, й до кімнати зайшов Вадим (М. Павленко). 3. Це ж - справа твого серця, як ти сама колись говорила! (О. Донченко). 4. Максим так стоїть годину, другу (в котрий уже раз), розглядаючи мистецькі архітвори (Іван Багряний). 5. Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття - фашизм і так уже проклятий усім світом, - а задля слави нашого роду написано, і во ім’я любові, про цю високу смерть (О. Довженко). 6. Завжди у своєму селі (а також у лузі, в полях) приглядався до лелек (Є. Гуцало).

Diko056    3   24.02.2020 18:27    11