1. Усі прислівники часу в рядку А торік, вчора, доти, тоді
Б завтра, зранку, набакир, навприсядки
В завжди, довіку, попідтинню, зрання
Г досі, віднині, спросоння, попідвіконню
Д взимку, непереливку, щомісяця, надсилу
2. Усі прислівники місця в рядку
А зухвало, зліва, назустріч, карколомно
Б мізерно, ліворуч, наприкінці, туманно
В десь-колись, здалеку, байдуже, навколо
Г спочатку, сліпо, пізно, ввечері
Д уві сні, внизу, віддалік, високо
3. Усі прислівники мети в рядку
А наперекір, навмисне, мимохідь, напоказ
Б жартома, нагорі, посередині, дарма
В зумисне, зозла, нашвидкоруч, всерйоз
Г на зло, ненароком, тихо, вголос
Д навшпиньках, зосліпу, на щастя, на радість
4. Усі прислівники причини в рядку
А замолоду, на зло, мимохіть, спересердя
Б зопалу, спросоння, згарячу, ненароком
В коли-не-коли, в цілому, з діда-прадіда, казна-як
Г спекотно, холодно, по-братськи, завзято
Д затято, по-пластунськи, віднині, просто
5. Через дефіс пишуться всі прислівники в рядку
А ледве/ледве, по/одинці, по/друге, хоч/не/хоч
Б врешті/решт, сам/на/сам, рік/роком, сам/самотою
В десь/не/десь, сяк/так, по/людськи, давним/давно
Г часто/густо, казна/де, слово/в/слово, дарма/що
Д коли/не/коли, якогось/то, з/радості, не/до/вподоби
6. Через дефіс пишуться всі прислівники в рядку
А на/в/з/догін, будь/коли, пліч/о/пліч, око/за/око
Б по/маленьку, де/небудь, по/нашому, як/не/як
В у/наслідок, віч/на/віч, по/їхньому, стрім/голов
Г по/своєму, по/латині, на/гора, всього/на/всього
Д десь/колись, все/одно, тет/а/тет, будь/не/будь
7. Разом пишуться всі прислівники в рядку
А без/вісти, до/щенту, на/під/питку, на/споді
Б без/перестанку, в/купі, на/славу, з/рештою
В в/бік, на/перебій, у/брід, у/сто/крат
Г в/плав, на/розхват, на/сторожі, по/сусідству
Д до/дому, на/льоту, над/міру, на/захват
8. Прислівник пишеться через дефіс в усіх випадках, окрім
А Де не де вулиця впаде раптом в калюжу, аж оті жаби зарегочуться рейканням.
Б Маючи вози з вівсом, багач спинився круто й гаркнув по хазяйськи на
робітників.
В З давніх давен в Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що
він захищає від усякого зла.
Г Досконало володіючи багатьма сучасними європейськими й давніми мовами,
Олександр Потебня почав віршований переклад українською мовою „Одісеї” Гомера, рік роком працюючи над влучним словом.
Д Поступово фразеологізм „ні пуху ні пера” охоче підхопили інші мовці й понесли
далеко далеко від мисливського люду.
9. Прислівник пишеться через дефіс в усіх випадках, окрім
А Мартин хоч не хоч сідає на краєць крісла.
Б Сонце клонилося вже до росохатих панських лип ген ген у парку й робило з
Мартина велетня на сірій тіні.
В Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещасна по
своєму.
Г День у день проводилась просвітницька робота.
Д Всякий господар по своєму робить.
10. Усі слова є прислівниками в рядку
А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж
Б стромляючи, важко, легко, спересердя
В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу
Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній
Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний
11. Виділене слово є прислівником у реченні
А Старому та хворому годи завше, як малому.
Б Мені стало якось ніяково.
В Тоді на Волині було невеличке село.
Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.
Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.
12. Прислівник пишеться разом у рядку
А (на)жаль
Б (без)кінця
В (спокон)віків
Г (до)вподоби
Д (до)побачення