1. Укажіть СПР: А) Дарма що в грудні, за народним уявленням, зима повертає на мороз, сонце вже йде на літо. Б) Співала вечірня година і сумували вогкі землянки. В) Нове століття вже на видноколі, час новітню створює красу.Г) Від куща падає тінь і розсіваються приємні запахи.
2. Укажіть СПР, у якому засобом зв’язку є сполучник: А Україна – це свіжий вітер, що несе віру, надію, любов Б Хіба ти не чуєш, що лине пісня солов’їна над рідними полями Батьківщини В.Де кров текла козацька, трава зеленіє. Г Куди серце летить, туди й око глядить. Д Нещасна нація, котра не вміє шанувати свої таланти.
3. Укажіть СПР, у якому засобом зв’язку є сполучне слово: А Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши трохи очей. Б Повиснув чорний смог, повиснув, що аж зіщулилась земля. В Чому же ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила? Г Де ходили з тобою крутими стежинами, срібним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. Д Дороги іншої не треба, коли зорить Чумацький Шлях.
4. Укажіть СПР з кількома підрядними: А. Як повернуся я додому, вода джерельна зніме втому. Б Зустрічати мене буде мати, як на цвіт вилітають хрущі. В В оцім спекотнім полудні без руху, коли в криницях позіха вода, розсунувши плечем малі Чорнухи, в будучину ішов Сковорода. Г Щоб не пекли дрібні образи дрібненьку душу день при дні, я згоден вибухнуть відразу, неначе бомба на війні. Д Хай кущ старий і всохне без дощів, весною пагін молодий цвістиме.
5. Укажіть речення, у якому неправильно визначено вид підрядної частини: А Іду до Говерли, хоч шлях нелегкий.(підрядне допустове) Б Коли б я вміла килим ткать, то я б життя твоє зіткала.(підрядне часу) В. Збіжаться люди із села, щоб розпитать про все на світі.(підрядне мети)Г В молодих душах розгорялася любов, як розгоряється сонце літнім ранком.(підрядне ) Д Я народилася, коли з-під снігу потічки з гір карпатських зашуміли (підрядне часу).
6. Укажіть СПР з однорідною підрядністю: А Коли б ти знала, де я був, що я губив і що здобув, який безмежний бачив світ! Б Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі.В Коли притомить нас дорога, нап’ємось грому молодого, як п’ють з беріз холодний сік. Г На тоненьких гілках надії, які завжди зеленіють в моїй душі, спочиває сьогодні лазорівка – голуба синиця, щоб завтра податись у мандри. Д Ти не дивуйсь, що ніч п’яніє, що день тріпоче по весні, що бідне серце в грудях мліє.

паулодибала    2   18.03.2022 15:59    0