1. Сонця так багато що аж небо побіліло від нього (Олесь Гончар). 2. Скільки хвиль у бурхливому морі стільки співія у серці моїм (Леся
Українка). 3. Треба так звалити дерево щоб кряжиста дубина, гуркнувши
на землю, не зламала і не пошкодила інших дерев (В. Близнець). 4. Хма-
ри повзли так низько що перехожі несподівано виринали з них і так само
несподівано тонули (В. Симоненко). 6. Тарас був такий схвильований що
йому аж перехоплювало подих (В. Ткаченко). 7. Голос так дзвенить,
плете шовки-узори що серце завмира (А. Малишко).
II. Побудуйте схеми речень.