1. До складної синтаксичної конструкції з безсполучниковим і сурядним зв’язком належить складне речення
А Соломію крізь серпанок диму опік лютий погляд чорних очей, і їй здавалося, що вона стріляє безперестанку, хоч могла вистрілити лише раз.
Б Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки.
В Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…
Г Соломія не знала, чого вона ходить туди, але щось несвідомо тягло її в той бік.
4. До складної синтаксичної конструкції Він говорив про речі повні жаху для мене так й спокійно як жайворонок кидав на поле пісню а я стояв та слухав і щось тремтіло в мені (розділові знаки пропущено) входить.
А Три частини.
Б Чотири частини.
В П’ять частин.
Г Шість частин.
5. До складних речень з різними видами зв’язку належать синтаксичні конструкції.
А Остап не міг спати од того галасу: він лежав із розплющеними очима, в гарячці, і уявляв, що попав у пекло.
Б Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.
В Остапові зсунулася пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею, йому ніяк не вдавалося зав’язати її.
Г Яким щохвилі виходив на двір, вдивлявся в темряву, прислухався, як виє хуртовина, недаремне сподіваючись побачити Василька, почути його голос…
Д На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витягає цікаву мордочку до кри- вавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слухає.
6. Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.
А Спільний сніданок і можливість перекинутися щирим словом із близькою людиною до решти помирили Остапа з несподіваним випадком; його значно заспокоїли Соломіїні доводи і обидва товариші твердо поснули сном молодості.
Б Часто серед ночі, перериваючи спокійний сон хатинки, розлягався раптовий грюкіт у віконце, і хату сповняла ціла банда якогось непевного люду, що кричав, блискав жадними очима і сварився.
В Виходило так, що всі були вдома, а, коли хто й забіг на ґуральню, то тільки на те, щоб подивитись.
Г Тепер уже щодня палав у печі веселий вогонь, смачно пахло борщем або галушками, і, коли Андрій смерком вертався до хати, свіжий од вітру, з духом морозу у всіх складках одежі, Маланка старалася догодити йому.
Д Гафійка гриміла ложками, а Маланка, заклавши руки, побожно слухала оповідання про те, скільки привезено цегли, яке й чому забраковано дерево, що прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла.

kirikk3    2   16.05.2020 19:17    3