1.1. Переписати, однорідні члени речення підкреслити. Обґрунтувати вживання розділових знаків.

І. У сні не раз ходив крізь темний ліс до кладки, до порому чи до броду. (Д.Павличко.) Чи душа навіки гине, чи встає ізнову жить? (Б.Грінченко.) Покажи мені скрипку з вогню а чи флейту забутої хвилі. (Т.Севернюк.) То сонце чи розпечена сльоза тече за небокрай із мого ока? (Є.Гуцало.) Тиша навколо тебе іскриться чи то морозними іскрами, чи то місячним промінням. (Є.Гуцало.) Мені б сопілку десь знайти чи скрипку. (Л.Солончук.) Чи співали дружечки, чи не співали, чи танцювали парубки з дівчатами, чи не танцювали? (Г.Квітка-Основ’яненко.) І втіхою поразки а чи слави нова ракета зводилась увись. (Б.Олійник.) Зеленіла зірка семафора чи планета рідна вдалині? (П.Перебийніс.) Деколи хочеться серцю стати терном чи кропивою. (Д.Загул.)

ІІ. Вдихни луну Священного Письма чи хоч відлуння лун... (Т.Севернюк.) Чи зросту зерном у пісні щирій, чи землі хоч слово передам? (П.Перебийніс.) Що єсть правда? Де вона? На вістрі леза мамаївської шаблі чи у затворницькому самоспогляданні своєї душі? У вільному гурті людей чи у злютованому послушенством суспільстві? (За Р.Іваничуком.) Та жінка суха, як відчахнута віть. То жінка чи то Божа Матір стоїть? (С.Шевченко.) Чи знайдете на чужій землі хоч краплину долі а чи слави? (А.Матвійчук.) Чорно кругом чи біло, не зупиняти рух. (О.Стефанович.)

2. Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки. Позначити в реченнях пунктограму “розділові знаки між однорідними членами речення”.

І. Пісня і праця великі дві сили. (І.Франко.) Працею людина і сильна й красива. (О.Гончар.) Художник це світогляд і талант! (М.Вінграновський.) Люблю я день і поклоняюсь грому. (А.Малишко.) Вічно будуть в світі і відданість і віра і любов. (С.Тельнюк.) Праця любов і знання одвіку трійця свята. (Д.Загул.) Лиш в праці варто і для праці жить. (І.Франко.) Не шукайте пророка в чужій чужині за морями за горами за річками. (Д.Чередниченко.) З добра й любові приходить щастя. (А.Мойсеєнко.) Твори добро невтомно і недремно. (Т.Севернюк.) Не зобидь ні старця ні дитину поділись останнім сухарем. (М.Луків.) До людей неси і посмішку і сміх і розраду і пораду. (М.Стельмах.) Дні мої то сонячні то сірі. (В.Олешко.) То миша скребеться чи пацюк? (Панас Мирний.) Шукаю вже не щастя а поради. (В.Грінчак.) Лякатися треба сірості а не бурхливої відваги. (О.Гончар.) Платон ваш друг? А істина подруга? Ви хочете вказать правдивий шлях устами істини а чи устами друга? (М.Матіос.) З набряклими од оплесків руками не пісні вже народ просив а діла. (Ц.Норвід.) Не хоче серце ані слави ні скарбів і ні за чим загубленим не плаче. (О.Савченко-Гнатюк.) Солодке а чи полинне життя нам дано єдине. (М.Луків.) Він тим рядком не бавився а жив. (В.Моруга.) Не то сон не то дрімота сповивають його душу. (Панас Мирний.) Не поети а кілери нині вийшли в боги. (Б.Олійник.) Я вперше побачив і постать Богдана і древню Софію і місто в каштанах. (Д.Луценко.) Ми ціну знаємо і хліба й солі. (М.Стельмах.) Жовтень не любить ні колеса ні полоза. (Нар.творч.) А людина вмістилище вічне одночасно і доброго й злого. (М.Карпенко.) Ми хоч бідні але чесні. (М.Коцюбинський.) Жени спокусу й суєту не розкидай слова впусту. (К.Лесьєв-Лесь.) Ми маємо право на сум і любов на щастя на сонце і трави. (В.Симоненко.) Я не наслухався ні шуму рік широких ні шелесту лісів. (Олександр Олесь.) Правічний дух української мови в абсолютній більшості найменувань місцевостей річок гір узвиш низин долин ярів островів озер і всього дрібнішого на нашій рідній землі. (В.Пепа.)

3. Скласти та записати речення, використавши такі однорідні члени речення:

- міста і села, поля і луги, моря і ріки;

- малі й дорослі, старі та молоді, досвідчені й недосвідчені;

- вірші, і поеми, і оповідання, й повісті, і уривки з романів.

​

Анна12061    1   16.11.2020 17:52    16