В творе "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка наведено багато українських звичаїв і обрядів, але одного звичаю не згадано - це "Івана Купала".
Обґрунтування:
Український звичай "Івана Купала" - це стародавнє святкування, яке відбувається у ніч з 23 на 24 червня. Це свято пов'язане з природними циклами та приходом літа. Під час цього свята люди збираються біля водойм, де проводять різноманітні обряди та виконують пісні та танці. В цей день традиційно горять вогнища, скачуть через вогнища та запускають в річки обрядові горщики. Це свято володіє своїм особливим колоритом та символікою: вогонь і вода є основними елементами, а також відбуваються пошуки різних символів, що сприяють розкриттю таємничості й магічності свята.
Таким чином, у творі "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка не було згадано український звичай "Івана Купала". В такому контексті можна припустити, що автор не вважав цей звичай необхідним для розкриття сюжету чи характеру героїв.
Обґрунтування:
Український звичай "Івана Купала" - це стародавнє святкування, яке відбувається у ніч з 23 на 24 червня. Це свято пов'язане з природними циклами та приходом літа. Під час цього свята люди збираються біля водойм, де проводять різноманітні обряди та виконують пісні та танці. В цей день традиційно горять вогнища, скачуть через вогнища та запускають в річки обрядові горщики. Це свято володіє своїм особливим колоритом та символікою: вогонь і вода є основними елементами, а також відбуваються пошуки різних символів, що сприяють розкриттю таємничості й магічності свята.
Таким чином, у творі "Маруся" Г. Квітки-Основ'яненка не було згадано український звичай "Івана Купала". В такому контексті можна припустити, що автор не вважав цей звичай необхідним для розкриття сюжету чи характеру героїв.